Світлана не стала залишати Київ, коли ворог атакував. Вона згадує про те, як люди у під’їзді мобілізувалися, збирали пляшки для коктейлів Молотова, готували для ТРО їжу. І як тільки з’явилася можливість повернутися до роботи у Київському  Палаці  дітей та юнацтва, одразу розпочала роботу онлайн з дітьми. Поступово ця діяльність набрала обертів, розпочалися виставки, аукціони малюнків, допомога хлопцям на фронті – діяльність, яка допомагає наближати перемогу в тилу.