Лідія - мама-вихователька в дитячому будинку сімейного типу, яка подарувала любов і турботу понад 25 дітям. Для неї кожен з них - рідний, кожен - сенс життя. Коли почалася війна, велика родина виїхала в Італію. Та навіть у безпечному світі вона зіштовхнулася з новим болем - тамтешні соціальні служби мало не відібрали в неї дітей. Лідія прийняла непросте рішення: попри війну - повернутися додому, бо дім - це не географія, це любов і спільне серце. Вона продовжує створювати для своїх дітей острівець тепла й радості, де є родинні свята, сміх і обійми - навіть тоді, коли за вікном триває війна – з любов’ю у серці і вірою в краще.