Замість будинку в нас обгорілі стіни – влітку 2015 року в будинок влучив снаряд. За лічені хвилини наша сім’я втратила все.
Моїй тещі Лідії Яківні вже за 80. Їй важко ходити, болять ноги. Під час обстрілу вона не змогла вибратися з дому й досі з жахом згадує той день. Вона чула сильний гуркіт, потім почалася пожежа, осколки летіли звідусіль.
Гілка сусіднього дерева заблокувала двері. Її витягли сусідські хлопці, які відсунули потім цю гілку й відкрили двері. Врятуватися їй вдалося тільки дивом, і їй досі важко згадувати про це.
Ми з дружиною Вікторією встигли сховатися в підвалі літньої кухні. А коли ми вийшли звідти, то будинку не було. Навіть переодягнутися не було в що. Ні гребінця, ні зубної щітки. Усе згоріло.
Тепер ми живемо в будинку на сусідній вулиці. Віддали за нього останні гроші, але й цього не вистачило, узяли в борг. Тому в нас зараз жорстка економія, нема за що купити навіть їжу.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.