Колись процвітаюче та велелюдне селище Новолуганське спорожніло. Почалися бойові дії, багато підприємств закрилися, люди роз'їхалися у пошуку роботи та мирного життя.

Дороги перекрито, і Людмила Михайлівна вже кілька років не може відвідати могилу батька. Постійні стреси вплинули на її здоров'я.

Жінка пережила потрясіння, коли її дочка була на спектаклі у Будинку культури під час обстрілу, а додзвонитися до неї було неможливо. Світло погасло, натовп кинувся до виходу.

Можна тільки уявити, яка там була паніка. Тоді через сильний обстріл постраждала половина селища.