Багатодітна мама Олена Кутова мріє про мир і єдину Україну. У 2014 році в сім'ї тільки з'явився другий малюк, як на Донбасі почалася війна. Жінці з немовлям довелося визволяти чоловіка від арешту і оберігати малюків від страшної правди про гучні звуки.

За день до того, як в Луганську впав перший снаряд, ми гуляли по тій площі. І коли вдома почули, що там приземлилося, стало не по собі. Ну і в Петропавлівці все добре чути було, вікна дзвеніли і будинок тріщав.

Влітку 2014-го у нас народилася друга дитина. Ми оберігали дітвору як могли. Намагалися не показувати свого хвилювання. Коли і вдень гриміло, менша питала, що це таке. Ми відповідали, що це грім на небі. Потім вони вже звикли і не звертали уваги, коли такі обстріли були. А у нас, звичайно, кожен раз серце стискалося.

За день до того, як в Луганську впав перший снаряд, ми гуляли по тій площі

Коли доньці було всього чотири місяці, чоловіка забрали в якийсь підвал. І я з немовлям під постріли бігала його шукати. За допомогою поліції і всіх-всіх змогли його звідти забрати.

Зараз у нас троє діток. Раніше і робота була, і стабільний заробіток, і могли з дитиною виїхати на якісь культурні заходи, в цирк, на виставки. А зараз такої можливості немає. Заробляти можливість є тільки у тата, і то не за місцем проживання. Раніше він працював водієм у Луганську, а тепер по Україні їздить у відрядження. Для мене роботи немає, з трьома дітьми влаштуватися непросто.

Мрію, щоб закінчилося все, щоб Україна була єдиною, як до 2014 року.