Почалась війна, і мені стало страшно. Я була шокована, що бомблять Київ. Магазини та аптеки закрились, навіть найнеобхідніші речі не можна було купити. Потім прилітало прямо поруч. Вибухи були дуже гучні. Ми ховалися, але серце постійно калатало. Я не думала, що у Покровську буде такий жах. 

Залишатись більше не можна було, тому я вирішила виїхати. З собою забрала собак та котів.

Мене вивіз притулок для тварин. Я просто піклувалась про тварин, яких покинули люди. Тепер я далеко від дому і щодня мрію про мир. Дуже хочу жити в спокої.