Життя було чудовим, але ми не цінували цього. Чоловік гарно заробляв, я також працювала, у нас росте дитина.  Почали будувати свій дім. 

З початком війни все пішло не так. Я втратила роботу, бо була з дитиною виїхала за кордон, налякана війною. Але довго там бути не змогла, хоч і мама була поряд. Хотілось додому, до чоловіка. 

Згодом почалась депресія: я відчувала себе непотрібною, не знала, чим зайнятись, чим допомогти, сталась криза в стосунках з чоловіком.

Ми ризикнули та спробували себе в малому бізнесі, орендували кафе в селі своєму, та зараз воно приносить лише збитки, а не прибутки. До того ж я чекаю ще одну дитину, а живемо трьома сім’ями під одним дахом, стає все важче.