Мені 36 років. Я жила в місті Родинське Донецької області. З першого дня війни росіяни обстрілювали сусідні населені пункти. Нам було добре чути.

У магазинах швидко все розкупили. У банкоматах не залишилося готівки.

Шостого квітня, коли обстріли посилилися, ми з рідними виїхали в Полтаву. Орендуємо трикімнатну квартиру.

Шкода було залишати майно, і забрати все не могли. Взяли лише найнеобхідніше і вивезли двох кішок. Добре, що від Полтави недалеко додому. Інколи їздимо по деякі речі. Наш будинок цілий, а житло сестри розбите.

Роботу, на жаль, не знайшли. Пройшли курс з психологом. Підтримуємо з рідними одне одного.

Сподіваємося, що війна закінчиться цього літа. Своє майбутнє бачимо у квітучій Україні.