Під час повномасштабного вторгнення Олександра-Анна була у бабусі з дідусем. "Сашо, все почалося", - сказав зранку дідусь. Але дівчина не повірила. Вийшла на балкон, почула вибухи. Але подумала, що то розіграш.

"Зателефонували батьки. Сказали, аби я їхала до них. На той момент у них було двоє прийомних дітей. Зараз 5. Ми не планували їхати. Вірили, що війна не може так довго тривати.

Батьки - приклад для нас. Я почала шукати людей, які надсилали гуманітарку, а вони розвозили продукти на окуповані території. Допомагали військовим. Нам пропонували виїхати. Але ми повинні підтримувати тих, хто тут", - розповіла жителька Києва Олександра-Анна.