Валентина Тимофіївна близько п'ятдесяти років відпрацювала на шахті та жила у достатку. З приходом війни все змінилося, стало дуже важко виживати.

Під час обстрілів було дуже страшно за дітей, доводилось ховатися у підвалі.

Потім донька забрала дітлахів і поїхала, а літня жінка залишилася сама.

Люди втомилися жити у напруженій обстановці, чекаючи на черговий постріл.