У вільний час мій син полюбляє музику та захоплюється технологіями — створює різні сайти й ботів. Його драйвить, коли все виходить, коли є живе спілкування і йому весело. Зараз він має ціль: заробити кошти та самостійно купити собі ноутбук. Але за цими мріями ховається глибокий смуток, адже коли все навпаки, він дуже засмучується.

Нам було дуже складно повірити, що все це насправді відбувається в нашій країні. Через сильні обстріли та постійний страх дітей нам довелося покинути свою домівку. Діти стали дуже лякливими, і зараз у нашому житті якось менше щастя. Тяжким ударом стала смерть бабусі у 2024 році, а сильні вибухи й досі викликають болісні спогади про пережите.

Найстрашнішим став день, коли ми прокинулися від вибухів і дізналися, що опинилися в окупації. Ми залишилися без зв'язку, світла та коштів під керуванням ворога. Цей досвід перебування в окупації у 2022 році назавжди змінив нас, залишивши по собі відчуття незахищеності та тривоги за майбутнє.