Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Михайло Гребенецький

"Якийсь чоловік сказав, що там стирчать руки та ноги"

переглядів: 115

50-річний Михайло Гребенецький загинув під час бомбардування російськими військами Драмтеатру в Маріуполі 16 березня 2022 року.

Якийсь чоловік сказав, що там стирчать руки та ноги

До театру Михайло, його дружина Наталія та син Євген приїхали 5 березня. У місті говорили про «зелений» коридор, а локацією для збору, зокрема, була і Театральна площа. Однак евакуація не відбулася. Родина Гребенецьких залишилася в театрі. До того ж, зламалася їхня автівка.

«Перший день ми ночували на сходах. А на другий – переселилися до ложі. У театрі був страшний холод. Їжі не вистачало. Людей було близько півтори тисячі», – згадала Наталія.

За два дні до трагедії маріупольці почали виїжджати з театру. Михайло намагався відремонтувати авто, але вийшла з ладу система охолодження, тож далеко заїхати не вдалося б. Гребенецькі шукали місця в інших машинах, та марно. Довелося залишатися і чекати нагоди вибратися з міста.

16 березня о 12.15 на Театральній пролунав вибух. Купол театру впав. У момент удару Наталія зі сином були в ложі, а Михайло – на польовій кухні поблизу театру.

«Через вибухову хвилю ми не могли встати. Я почала задихатися. Син перший видерся. Витягнув мене за капюшон. Він отримав контузію, кричав. У мене з потилиці йшла кров. Треба було шукати чоловіка», – згадала Наталія.

Євген ходив по руїнах, сподіваючись знайти батька живим.

«Якийсь чоловік сказав, що там стирчать руки та ноги. Ноги були не батькові. А руки – знайомі. Впізнати тіло було неможливо. Ти береш один камінь, а згори падає інший», – розповідає Євген.

Наталія додає: «Ми побачили обличчя чоловіка. Розкопали тільки голову. На обличчі – чорна кров. Пульсу не було. Завал – метрів 5. Відкопати не могли».

Тіло Михайла родина так і не змогла дістати з-під завалів та поховати.

Михайло Гребенецький народився та жив у Волновасі. Працював водієм таксі. У Маріуполь приїхав 24 лютого 2022 року.

«Він був люблячим чоловіком і батьком. Сімейні цінності у нього були на першому місці. В наших серцях він назавжди залишиться люблячим чоловіком для мене і дбайливим татом для мого сина», – сказала Наталія.

У Михайла залишилися дружина та син.

За різними даними, від авіаудару по Драмтеатру загинули від 300 до 600 маріупольців.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 Текст Історії мирних жінки чоловіки діти зруйновано або пошкоджено житло поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення діти перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій