Я із Запоріжжя. Народилася там і жила там з сім’єю до 2022 року. Я пенсіонерка. Не працюю. А як почали бомбити, то ми не знали, куди бігти і що робити. І тепер у Запоріжжі дуже гучно, стріляють.

Як влучили поруч біля нас, метрів за двісті, і дім розбили, то ми звідти й поїхали. А в 2022 році переїхали сюди, до Світловодська Кіровоградської області. 

Тут моя сестра раніше жила, вона померла. Племінниця дозволила приїхати сюди, і ми проживаємо в її квартирі.

Син допомагає, за квартиру платить. Все добре.

Сюди і з Донецька приїжджали, і з Краматорська. Так все їм давали. І консервацію, і одежу, і все давали, поки їм не почали давати допомогу офіційну. Ми ходимо кожен місяць - нам дають продукти в церкві. Ми тільки сюди ходимо.

Хочеться, щоб війна закінчилася, й повернутися додому, в свою квартиру.