Наталія й досі чітко пам’ятає перші дні війни: заклеєні скотчем вікна, пляшки для «коктейлів Молотова», порожні полиці магазинів і Київ, який раптом став моторошно тихим. Вибухи скидали зі стін картини, а попереду була тільки невідомість. Та серед тієї сірості вона вперше вдягла яскраве червоне пальто - як символ своєї віри, що Україна вистоїть. Ту віру Наталія зберігає й сьогодні, на четвертому році війни, добре знаючи її ціну і розуміючи, що шлях до перемоги ще тривалий.