Коли почалася війна, я прокинувся, щоб йти до школи.
Найтруднішими були страх, стрес, хвилювання, переживання.
Як можна невинних діток вбивати, вивозити кудись... Як вони ТАМ, що їм болить? Як їм допомогти?
На щастя, у нашому регіоні не ведуться бойові дії. Слава Богу! Слава ЗСУ!!! І безмежна вдячність!
Зараз живемо з родиною разом. Я навчаюся.
Приємно здивували взаємодопомога українців, незламність і нескореність. Допомога маленьких українців.