Коли почалася війна, я прокинувся, щоб йти до школи. 

Найтруднішими були страх, стрес, хвилювання, переживання.

Як можна невинних діток вбивати, вивозити кудись... Як вони ТАМ, що їм болить? Як їм допомогти?

На щастя, у нашому регіоні не ведуться бойові дії. Слава Богу! Слава ЗСУ!!! І безмежна вдячність!

Зараз живемо з родиною разом. Я навчаюся.

Приємно здивували взаємодопомога українців, незламність і нескореність. Допомога маленьких українців.