Мені 62 роки, я інвалід другої групи - без ноги. Живу сам в Охтирці, діти - за кордоном. 

24 лютого вдома був. Раптом як гупнуло - двері в хаті відчинилися. Слава Богу, хоч вікна цілі.

Шокувало те, що брати-росіяни такі дурні. Якби хто раніше сказав, що вони війною на нас підуть, я б очі заплював, а тут - таке…

Я не виїжджав. Куди я без ноги? Діти просили виїхати за кордон, я не захотів. Дякую Фонду Ріната Ахметова. Інвалідам допомогу давали. Депутат дає допомогу, теж дякую.

Зараз світло відключають, але це нічого. Дай Бог, щоб війна закінчилася.