Сидоркіна Анастасія, 9 клас, Вінницький ліцей №7 ім. Олександра Сухомовського

Вчитель, що надихнув на написання — Засімович Олена Іванівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни – це не просто цифра. Це безкінечний ряд емоцій, переживань і змін, які відбулися в моєму житті. Коли все починалося, я була звичайною ученицею і навіть не задумувалась про «мирне» майбутнє. Проте, з першими звуками тривоги моє життя різко змінилося.

Перші дні війни були сповнені шоку та безпорадності…

Я не знала, як реагувати на новини про загибель величезної кількості людей та про руйнування міст.

Але, зрештою, я зрозуміла, що не можу залишатися осторонь. Я приєдналася до волонтерського руху, допомагаючи збирати гуманітарну допомогу тим, хто її так потребував. Це стало моїм першим кроком у боротьбі за нашу свободу!

З кожним новим днем життя у війні я зустрічала людей, які надихали мене своєю відвагою. Величезна кількість чоловіків без жодних вагань залишили свої домівки, родини, щоб стати на захист НАШОЇ країни.

Так я навчилася цінувати всього ТРИ речі: усмішку, дружбу й підтримку одне одного. Цей досвід став для мене важливим уроком: у найтемніші часи ми здатні об'єднуватися і допомагати одне одному.

1000 днів війни змінила мене… Я стала сильнішою, більш усвідомленою й готовою до щоденних викликів життя під час війни.

Вірю, що ми обов'язково здобудемо перемогу, і цей шлях, хоч і тернистий, вартий того, щоб його пройти разом!