Я нікуди не виїжджала, бо у моєму віці це важко. Морально мені важко переживати війну. Моя подруга живе в Миколаєві. Її житло постраждало. Також мені болить за всіх, хто був у Бучі. 

Найбільше мене шокувало, що люди залишаються без домівок. Як можна це пережити, я не уявляю. Війна – це жахливо. Я живу у постійній напрузі, бо щомиті може прилетіти. 

Багато наших хлопців загинуло. На кладовищі немає вільного місяця. Сподіваюсь, що це безглуздя скоро закінчиться. Мрію про краще майбутнє для моїх онуків.