З початком війни я почав волонтерити на вокзалі і сприяти тим, хто володіє жестовою мовою.

Безбар’єрності для нечуючих громадян на вокзалі не було, тому я вирішив надрукувати знак «Глухий», щоб переселенці могли швидше знайти місце збору людей з інвалідністю по слуху.

На нашому вокзалі нечуючі переселенці були завжди забезпечені їжею і теплим одягом в залі очікування.

Приємно, коли нас залучають перекладачі жестової мови, - саме вони допомогли нам створити в Телеграмі групу для переселенців у Львові. 

Я не збираюся нікуди виїжджати з України, живу вдома з родиною. Працюю в «Ашані», але за потреби готовий змінити професію.