Наді мною літали снаряди під час окупації. Вісім місяців я жив у жаху. Росіяни поводили себе огидно. Я бачив, як вони обстрілювали наших військових. Кожного ранку вони стріляли по селу заради розваг. Я не виходив на вулицю, щоб вони мене не бачили, бо хлопців забирали та били. 

Я з родиною виживав із запасів продуктів. Потім підприємці почали возити продукти з Херсона.

У селі не було потрібних для мене ліків, а у мене - епілепсія. 

Коли село визволили, ліки з’явились. Зараз стало набагато легше. Сподіваюсь, війна скоро скінчиться, і ми продовжимо жити у вільній країні.