У мене були магазин, дача та дві квартири. Ніколи не думав, що все втрачу. Почалась війна, ЗСУ обороняли місто до останнього. Я сидів у підвалі. Не було світла, води й газу. Довго не міг залишити  рідну домівку. Сподівався, що все швидко закінчиться.

Зараз я живу в Дніпропетровській області. У Тошківці немає живого місця. Я залишився без житла, без речей, без нічого… Нікому ми не потрібні. Сподіваюсь, що війна закінчиться, а коли – не знаю.