Війна застала мене в Бахмуті. Місяць я залишалась у місті. Чекала з родиною, що буде далі. Люди виїжджали з Бахмута, почались прильоти по місту. Було дуже страшно. Потім не стало води, почались перебої зі світлом. Воду доставляли компанії, які ще залишались у місті. Запаси їжі у мене були, а ось магазини були вже пусті.

Пізніше волонтери  почали завозити гуманітарну допомогу. 

З евакуацією проблем не було. Я вільно виїхала з міста. Чоловік ще два місяці жив у Бахмуті. Потім виїхав і він, але вже за великі гроші. Мене засмучує, що я залишилась без будинку, живу в скрутних умовах. Я не знаю, що буде завтра, на що мені розраховувати у майбутньому.