Я живу в Запоріжжі. Коли почалась війна, моя мама була в Оріховому. Там не було газу, світла та води. Обстріли були страшні. "Швидка" та рятувальники не приїжджали. Я забрала маму до себе у Запоріжжя. В Оріхові залишився мій брат. Зараз він там виживає. 

Мене шокувала жорстокість росіян. Вони ненавидять українців. Це просто жах. Навіщо вони до нас прийшли?

Зараз у будинку моєї мами вибиті вікна, зруйнований дах. Росіяни обстрілюють місто фосфорними бомбами. Не знаю, куди мамі повертатись. 

Зараз ми з мамою тримаємось завдяки спілкуванню один з одним. Мама боїться гучних звуків. Пила ліки, аби заспокоїтись. 

Я не знаю, коли закінчиться війна. Хочу, щоб це сталось швидше. У Запоріжжі також буває гучно, але я сподіваюсь на краще.