Я жила в Донецькій області. Працювала у пологовому будинку в Торецьку. У перший день війни я не була здивована, але не думала, що все буде так жахливо. Не стало води та світла. Росіяни щодня наступали та обстрілювали село. Я з родиною сиділа в підвалі. Волонтери нам привозили продукти та воду. 

Я виїхала на своїй автівці. Зараз жив у в Дніпрі, тут і працюю. Все це важко переживати морально, бо я втратила все. Зараз живу на орендованій квартирі, сплачую великі кошти. Я дуже хочу повернутись додому.