У перший день війни я почула вибух. Жила на восьмому поверсі, отже відразу з чоловіком вирішили виїжджати. Думали, що у Павлівці у старшого брата буде безпечніше, але там опинились у вогні та сиділи у підвалі. Одного разу почули літак, дуже злякались. Я накрила собою дітей. Думала, що на нас скинуть бомбу. Потім ми переїхали у Донецьку область ближче до родини. Зараз чекаю лише миру та закінчення війни.