Я киянка. Все життя тут прожила. Коли почалась війна, я була в Києві і нікуди не виїжджала. Такі події вибили мене з рівноваги. Я не вірила у початок війни до останнього. Мої діти були перелякані. Поки бойові дії тривали поблизу столиці, ми не спали майже всі ночі. У моєму будинку тоді залишились чотири родини. Ми підтримували один одного і вистояли завдяки вірі у краще. 

Мене дуже вражають історії людей з Маріуполя. Те, що вони пережили, це пекло. Я вдячна Богу, що вижила. Зараз чекаю на завершення війни.