Війна мене застала в Костянтинівці. Почались постійні обстріли. Зачинились магазини та аптеки. Не стало води та газу. Тяжко було виживати. Потім все відновили. Багато людей почало повертатись додому. 

Я залишалась у місті до останнього. Після того, як почало прилітати близько, я виїхала до Слов’янська. Тут є робота. Я їздила додому за речами. Одного разу я чоловіком потрапила під обстріл. Осколок влучив у машину, мене з чоловіком контузило. Два тижні після цього ми були шоковані. Після цього додому я вже не їздила. 

Зараз я чекаю тільки миру. Дуже хочу, щоб Костянтинівка вистояла. Вірю в перемогу ЗСУ.