Село почали бомбити з перших днів війни. Не стало води та газу. Снаряди прилітали в будинки. Під час обстрілу сусідці відірвало голову та ноги. Після цього я виїхала до Дніпра. Зі мною були мої онуки. 

Нас поселили у гуртожиток. Там були скрутні умови, через що у мене розвинулася астма. Зараз я намагаюсь не нервувати. Психологічно мені дуже важко. Дуже хочу, щоб закінчилась війна, щоб небо над головою було мирним.