24 лютого 2022 року мало бути звичайним днем - Надія збиралася вести доньку до школи, коли пролунали перші вибухи. Війна нагадала про пережите у 2014-му: окупанти з автоматами, поранення близьких, обстріли… Цей жах довелося проживати знову. Донька майже перестала їсти від стресу, тож Надія вивезла її спершу на Вінниччину, а згодом - до Києва, куди переїхала її фірма. Двічі офіс лишався без вікон через обстріли.

В ніч на 28 серпня 2025 року вибухова хвиля зірвала Надію з ліжка - схопивши дитину, вона побігла в укриття. Вранці дізналася: поруч російська ракета зруйнувала житловий будинок, загинули мирні люди. Попри страх і втрати, її дім тут, в Україні, а найбільша мрія - повернутися до рідного і мирного Краматорська.