Я Артур, мені 13. Моя родина - це мати Дана - 47 років, батько Марк - 48 років та  сестра Влада - 25років (живе окремо). Ми жили щасливо в с. Піски, мама працювала в будівельній фірмі, тато водієм, а потім 12 липня 2014 року почалися  взриви і ми поїхали в Маріуполь.

Потім забрали с Донецька стареньких батьків папи (але вони вже померли). Потім переїхали в Запоріжжя, бо тато знайшов роботу. Наше сел.Піски повністю зруйноване і квартира наша також. А зараз Запоріжжя теж бомблять.

Я вже втомився від вибухів і хочу спокійного дитинства...  Я мрію про мир, щоб я міг навчатися в школі, спілкуватися з однолітками. Не боятися грати на вулиці. А ще я дуже скучив за сестрою Владою.

Дорогий Св.Миколай, я дуже прошу, щоб в Україні настав мир! Я вірю, що ти дійсно існуєш та допоможеш нам усім! Моє прохання до тебе – це планшет для навчання та розвитку. Дякую заздалегідь.