Мене дружина підняла з ліжка і сказала, що літаки літають. Я відповів: «Не може бути, спи далі». Годині о шостій ми прокинулись. Я вийшов до автівки і почув чи то ракету, чи то літак. Подумав, що мені здається, і поїхав на роботу. Там десь на початку восьмої години включили радіо і президент сказав, що почалась війна. Всім було не по собі. 

У перші години, дні війни наш народ згуртувався так, що я не знав, що таке можливо. 

Я до середини квітня працював у гуманітарному штабі. В мене ніколи не було проблеми з продуктами. В магазинах були мінімальні перебої з харчуванням, але все було більш-менш адекватно.

Впевнений, що після війни наша країна буде сучасною і квітучою, будуть розвиватись технології. Ми почнемо будувати автошляхи, як у Європі. Мені здається, що розвиток неминучий.