Я жила в Пологівському районі, який окупували росіяни. Вони заїхали на танках. Колони були дуже великі.

У селі не було світла і води. Їжі було мало. Я здебільшого все віддавала дітям. Від холоду рятувалися піччю на дровах. Я не ризикувала виїжджати, бо було незрозуміло, де що відбувається. Не було зв'язку. Я не знала, що відбувається в країні. 

Росіяни направляли зброю на моїх дітей. Вони були в шоці. Я ж не знала, що в росіян у голові. 

Коли в село зайшли чеченці, я вирішила виїжджати. Люди говорили, що чеченці ґвалтують дівчаток. У мене дочка, я за неї злякалася. 

Зараз я живу в Запоріжжі. Дуже хотілося б мати своє житло, бо без рідної домівки жити важко.