Я нікуди не виїжджала. Моїй мамі 80 років, вона погано ходить. Після початку війни у Слов'янську почалися обстріли. Перші місяці не працювали магазини. Доводилося якось виживати.
Найбільше мене шокувало, що довелося бігати в підвали сусідніх будинків. Одного разу я ховалася в підвалі підстанції, і там після прильоту укриття мало не завалило.
Зараз я вже нікуди не ходжу під час обстрілів. Весь час живу в страху.
Мої діти й онуки роз'їхалися по всьому світу. Дуже чекаю їх додому. Сподіваюся, що скоро настане перемога України.
