Після початку війни через моє село проходила лінія фронту. Постійно тривали обстріли. Я з дітьми жила у страху. У селі нічого не працювало. Я не знала, як жити далі. Після прильоту снаряда біля мого будинку я вирішила виїжджати. Дітей виносила з підвалу на руках. 

Зараз я живу в Кривому Розі. Мої рідні залишились в селі. Діти кожного ранку питаюсь, коли ми повернемось додому. Я кажу, що скоро, але ж я не знаю насправді. Сподіваюсь, що скоро закінчиться війна.