Разом із чоловіком Юлія жила в центрі Маріуполя, в будинку зі шпилем. Батько Олександр Волков жив у Кальміуському районі. Він був сусідом Катерини Савенко, яка 34 дні писала щоденник. І яка загинула 4 квітня.
"У нас було бомбосховище. Продукти ми не купували. Здавалося, що швидко все закінчиться... На початку березня поїхали до батька. Там вже було гучно і лячно. Але тато відмовився їхати з нами. Тоді ми останній раз бачилися з Катериною Савенко. Коли вибігали з під'їзду, вона схопила мене за руку: "Я передам твоїй мамі, що ви живі".
День за днем ми розуміли, що коїться щось страшне. В бомбосховищі все більше людей. Вікна виходили на "Азовсталь". Серце розривалося. Бачили, як горить Лівий, Східний. Всі наші сусіди – героїчні люди. Допомагали один одному. Військові привозили продукти. Кожен день ми чули те саме: "Допомога буде". Але її не було.
8 березня. Я вважала себе сильною людиною. Але я зламалася. Мені було страшно. 15 березня ми змогли виїхати", - розповіла жителька Маріуполя Юлія.