У 2014 році я виїхала з Луганська до Сєвєродонецька. Жила поблизу лінії зіткнення. У перший день повномасштабного вторгнення я зібрала речі та виїхала до Кремінної. Куди їхати далі, я не знала. За допомогою волонтерів з мамою та сином виїхала до Дніпра. Там я знімала квартиру. Дуже важко було все починати вдруге. 

Зараз я живу в Києві. Мене шокує, що кожного дня помирають діти та дорослі, гинуть медики та воїни. Я втратила все майно, втратила все, що будувала. Зараз я б дуже хотіла, щоб ми вистояли. Потрібно підтримувати один одного, достатньо одного доброго слова.