Я живу одна, чоловік помер. З  першого дня війни - під обстрілами. У моєму будинку вибило вікна, зараз вітер гуляє по кімнатах. За час війни я багато всього пережила: сиділа без води й світла, лякалась під час кожного вибуху. Виїхати я нікуди не зможу фізично, ходжу лише з палицею. Свою домівку не залишу. Добре, що волонтери привозять гуманітарну допомогу, бо пенсія у мене маленька, виживати тяжко. Я дуже хочу, аби війна закінчилась. Дуже втомилась від постійних обстрілів.