Ярошенко Ярослав, учень 9 класу Томаківського ліцею №2 Томаківської селищної ради Дніпропетровської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Дейнега-Ткачук Катерина Вікторівна
Моя Україна майбутнього
Минуле, сьогодення й майбутнє сплелися зараз воєдино, утворюючи складну мозаїку нашого життя. Кожен з нас живе війною й у війні. Кожен з нас несе на плечах вагу історії, відчуває на собі вплив минулих подій. Це й є джерелом сили і наполегливості у прагненні до щасливого й світлого майбутнього. Мирного. Вільного. Саме воля для мене є миром.
Вільні думки, які не стикаються із щоденними перешкодами, а слугують поштовхом до нових звершень. Вільні справи, які не залежать від загроз, що постійно нам нагадують про себе вибухами, тривогами, втратами...
Вільне майбутнє моєї країни - не лише з відсутністю зовнішніх загроз і конфліктів, але й з глибоким внутрішнім миром, який дозволить розвивати та вдосконалювати наші можливості.
Моя Україна майбутнього — це країна, яку я уявляю, як місце, де мир і процвітання.
Моя Україна майбутнього — це країна, де права і свободи громадян будуть захищені, а правосуддя буде справедливим і безперечним. Моя Україна майбутнього буде активним учасником світової спільноти, слугуючи миру, співпраці на міжнародному рівні. Моя Україна майбутнього сприятиме створенню гармонії та розуміння між народами.
Моя Україна майбутнього - це розвинена освіта. Моя Україна майбутнього - це високотехнологічна держава.
Чи це не утопія, спитаєте ви? Чи можна цього всього досягти? Безперечно! Кожен з нас має зробити свій внесок у становлення майбутнього України. Кожному варто розуміти, що він не просто громадянин України, а людина, у якої є почесна місія оновити Україну. Активна громадянська позиція і віра у власні можливості громадян — це ключові складові успішного створення вільного майбутнього.
Я бачу кожен день, як наші Захисники вибудовують міцне підґрунтя для нашого майбутнього. Я чую кожного дня слова підтримки та віри. Я відчуваю силу та дух нашого народу.
Скоро буде перемога. Я вірю, як і всі. Надзвичайно важливо вірити. Я впевнений, ми з родиною будемо разом.
Я маю велике бажання й далі здобувати освіту, щоб у майбутньому бути корисним державі у досягненні тих цілей, про які я писав.
Віримо у майбутнє без війни, де воля кожного громадянина відіграє важливу роль у формуванні країни, де ми можемо спільно писати нову історію — історію миру, прогресу та взаєморозуміння! Перші важкі кроки вже зроблено...