Березань Альона, 9 клас
Комунальний заклад "Іркліївський ліцей"
Вчитель, що надихнув на написання есе: Сененко Оксана Миколаївна
Моя Україна майбутнього
Зараз в нашій країні бойові дії, які тривають вже дев’ятий рік. Дехто вже й не пам’ятає, як це жити мирно, не перевіряти весь час новини, не чути звук сирен, не боятися за рідних й близьких, які захищають нашу країну. Зараз в усіх не сходить з уст слово Мир. І всі люди розуміють його по- різному. Для когось це - не боятися за своє життя та життя близьких, знайомих і навіть не знайомих людей, не ховатися під час повітряних тривог... А для мене - це жити повноцінним життям: мати можливість ходити до школи, здобувати вищу освіту, працювати і вільно подорожувати нашою Батьківщиною.
Дехто говорить, що Україна не має майбутнього, проте я вважаю інакше. Тому що майбутнє країни, в першу чергу, залежить він нас, від українців, і ми самі його вибудовуємо. Наші люди є надзвичайно талановитими та відданими патріотами країни. Мають надзвичайну силу волі, безліч різноманітних талантів, адже це у нас в природі. Український дух, незламний і непереборний, наповнює нас із середини, в наших жилах тече кров сильних і не примиримих з несправедливістю людей. Найкраще це відчувається тоді, коли здається, що вже все скінчено, що далі може бути тільки гірше. У подібній ситуації інші вже б зневірилися, опустили б руки, проте не українці, адже саме українці вміють справлятися з усіма негараздами, які спіткали Україну.
Саме з таким народом Україна має мабутнтє. Я надіюся що через роки, саме про нашу країну говоритимуть не лише як про країну, яка пережила часи війни і перемогла, а й як про країну, яка відзначилась своїми досягненями в науці, медицині, у розвитку інфрастуктури й якості освіти. Я вірю, що ми зможемо побудувати сучасну, успішну й процвітаючу державу, в якій нашим нащадкам залюбки хотітиметься жити й провести все своє життя.
Ніхто не знає, коли закінчиться війна, але ми знаємо, що будемо робити після нашої перемоги. Я поїду вчитися, адже перемога - це не кінець шляху, а лише початок нових можливостей. Ще я планую брати участь в різних благодійних заходах, тому що після війни залишиться безліч людей, які потребуватимуть нашої з вами допомоги, бо кожна людина має право на щасливе життя і я хочу допомагати тим, кому ця допомога необхідна.
Загалом, після перемоги всі українці відчують ще більшу відповідальність перед своєю державою й наближатимуть Україну до щасливого майбутнього. Я вірю в майбутнє своєї країни.
