Бандура Катерина, 1 курс, Фаховий коледж Національного Фармацевтичного університету

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

З самого малку я займалася спортом, мріяла представляти Україну на чемпіонатах Європи, Світу. З початком повномасштабної війни я з родиною виїхала з рідного Харкова, емоційний стан був дуже напружений і ця мрія зникла.

Важко було вмовити себе вийти хоча б на вулицю, постійні повітряні тривоги, вибухи, страх.

В цей момент я почала відчувати загострення болей в колінах, але лікарі в маленькому місті, де нам довелось зупинитися, казали, що це все підліткове і невдовзі пройде. Через рік ми повернулися додому, болі не проходили і я знову пішла до лікаря. Десятки МРТ, купа аналізів і знову те саме “все пройде, це ти ростеш швидко”. Ситуація у Харкові почала погіршуватися, КАБи прилітали на сусідню вулицю, і ми знову виїхали. На цей раз у Київ. І вже в Києві болі стали настільки сильними, що я не могла ходити. Знову лікарі, МРТ, аналізи.

І вже я почула інший діагноз... “Деформація надколінника, потрібна термінова операція. Ще декілька місяців і необхідна буде заміна суглоба”. Багато питань і сліз. Невже раніше це не було видно?  Що робити? Куди звертатися? Чому зараз, коли ми в чужому місті?

Лікарі дали два дні на підготовку та збір коштів, для моєї родини сума на операцію була непідйомна. Ввечері мама зробила пост на Facebook, і за день друзі, зовсім не знайомі люди допомогли зібрати кошти. Мене прооперували, але виявилось, що операція це не єдиний важкий етап. Попереду чекала не менш затратна реабілітація. І знову допомогли люди. Я пройшла весь цей шлях, через неймовірний біль і страх, але на цьому моя історія не завершилася.

На запланованому огляді, через пів року, виявилася та сама ситуація і з другою ногою. І втретє допомогу довелося просити у людей. Зараз я проходжу другу реабілітацію, а попереду ще зняття штифтів з коліна.

Сторінка зі спортом закрилася для мене назавжди, це дуже боляче прийняти. Але завдяки цій події я тепер вірю, що дива існують і мрію допомагати людям так саме, як колись допомогли мені.

Я навчаюся на фармацевта і маю ідею відкрити соціальну аптеку, яка буде існувати за кошти інвесторів, і кожна людина, яка потребує допомоги - обов’язково її отримає! Маленькими кроками я вже йду до цієї мрії.

На данний момент я волонтер Товариства Червоного хреста України в місті Київ, також моє ДНК проходить аналіз в Німеччині і після позитивного результату я стану в базу донорів кісткового мозку.

Я вірю, що зможу допомагати людям і дуже сподіваюся, що саме я комусь підійду, як донор.