Я весь час перебував в окупації. Приходили росіяни, балакали зі мною, а я з ними – ні. 

Ходив до річки брати воду. У нас не було ані світла, ані інших комунікацій. І це за цілий рік.

Весь наш дім розбитий, ми в підвалі спали. Росіяни коли прийшли подивитися на будинок, то спустилися в підвал і довго сміялися, мовляв, як ми там спимо. А що ти їм скажеш?

Вони тут не сильно звірствували. От грабували – так. Я від вибухів оглух, не чую. Сильно я постраждав.

Нехай би війна швидше закінчилася. Мені треба відремонтувати все. Вікон немає, паркану теж. Розбито все. Я папери заповнив, дадуть допомогу – значить, дадуть, а ні – то й ні.