Ми з родиною проживали у Краматорську. У лютому 2022 року, коли почалася війна, ми виїхали звідти. Я дізналася, що вагітна. Ми виїхали спочатку в Добропілля до свекрухи, а потім - в Черкаську область. Там у нас швидко закінчилися гроші, які ми накопичували, і ми повернулися в Краматорськ. Коли мені потрібно було народжувати, ми поїхали в Одеську область, в Чорноморськ. Тут було найдешевше знімати квартиру, тут ми і залишилися.

Нам давали гуманітарну допомогу. Від Фонду Ріната Ахметова отримували продукти, а світло, вода і газ були. Ще нам виплачували грошову допомогу ВПО, тож я не можу сказати, що у нас було щось критичне.

Коли ми дивилися новини, не вкладалося в голові, що в наш час можуть бути такі звірства і така війна. Усі можуть домовлятися, а тут є окупанти, які війною якісь території хочуть завоювати. 

Ми хотіли поїхати на захід України, там можна було спати тільки в дитячому садочку на підлозі. У нас були кішка з собачкою, і було дуже великою проблемою знайти житло. 

Ніхто не хотів, щоб у нього жили тваринки. Коли нам давали соціальне житло, то теж з ними не пускали, казали: «Де роззуваєтеся, там хай тваринка і спить». 

Я вагітна спала на полу, на тоненькому матраці. А ті ціни, які вони гилять за житло, - саме гилять, по-іншому не скажеш, це просто жах. Я не знаю, де треба працювати, щоб можна було собі дозволити орендувати там житло.

Поки я навіть думати не хочу про майбутнє. Ми тільки чекаємо перемоги і закінчення війни.