Федорченко Маргарита, 9-б клас, Загальноосвітня школа І-ІІІ ступню № 11
Вчитель, що надихнув на написання есе — Чеснокова Марина Володимирівна
Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»
Мої 1000 днів війни???? Як це було?
Вранці 24.02.2022, розплющивши очі, мені здалося, що щось не так…Адже був четвер, а на годиннику вже був час уроків, і мене чомусь ніхто не розбудив. Я прийшла на кухню, де сиділи стривожені батьки і про щось розмовляли. Запитавши що відбувається, я почула відповідь: «Почалася війна…» Серце начебто завмерло. «А ти що нічого не чула,» – запитав тато. Вибух, який почула я крізь сон, навіть не викликав у мене жодних емоцій. Я навіть не могла собі подумати про те, що тепер моє життя розділиться на «до» та «після». У моїй голові знову промайнув СТРАХ… Усі мої друзі зі своїми батьками стали виїжджати з міста, але мої батьки вирішили залишитися вдома в нашому рідному Краматорську. Ми спускалися в підвал, і кожну мить під час повітряної тривоги серце завмирало від того, що ми можемо звідти вже не вийти…
Навчання в школі було вже майже припинено. Мені хотілося якось зняти напругу і чимось зайнятися, щоб угамувати свій страх і переміститься в інший вимір. Крім цього всього, попросивши батьків купити мені бісеру, я почала намагатися майструвати різні вироби. Згодом у мене почали виходити досить хороші роботи, і я навіть стала вести соціальні мережі про це.
Літо 2022 року було досить нудним. 2022 рік для мене до кінця був СТРАШНИМ, нудним та одноманітним. Але 2023 був набагато краще. Улітку ми поїхали до брата в місто Біла церква, де ми провели дуже весело час. Ходили в парк динозаврів, «Макдональдс» і просто гуляли парком. Також перед початком навчального року, мама мені показала оголошення, що школа мистецтв набирає дітей у відділ кіно. Я вирішила спробувати себе у цій справі. Почалося навчання, і з ними різні конкурси. Я вирішила спробувати взяти участь в одному з них.
Ми з мамою зробили відео, відправили його на цей конкурс – і прийшов результат перша премія! Моєму щастю не було межі. Ще конкурс – і знов перемога гран-прі!
Я вирішила йти далі!
Ось вже 2024 рік!... Я маю 14 премій в різних номінаціях. Я твердо вирішила, що стану професіоналом в кіномистецтві. Йду до цієї мети!
Я знайшла собі нових друзів не тільки в Інтернеті, які далеко від мене в різних країнах і зрозуміла, що вони готові мене підтримати. Але так само я знайшла собі нових друзів у реальному світі. Це друзі з молодіжного клубу. Ми майже щонеділі збираємось, займаємось. Так, в останню неділю ми крутили свічки з картону та банок, щоб передати їх військовим.
Так і пройшли мої 1000 днів війни.
Я не здаюся і намагаюся розвиватись для свого майбутнього!!!