Швайквська Альона, 10 клас
Тетірський ліцей
Вчитель, що надихнув на написання есе: Загурська Ванда Францівна

Чому бути українкою - це моя суперсила?

Бути українкою – це моя суперсила. Україна – це багата культурна спадщина, мелодійна мова, неповторні і самобутні звичаї та традиції. Я люблю свою країну всім серцем. Будучи українкою, я маю велику відповідальність перед своєю нацією. Я повинна знати і шанувати історію мого народу, вивчати українську мову, пізнавати та розвивати нашу культуру.

Українці протягом багатьох віків боролися за свою свободу і визнання, тому наша місія – довести світові і собі, що ми – сильна та творча нація, здатна досягти значних успіхів у всіх сферах і відстояти свою незалежність.

Моє українське коріння стимулює мене досягати нових висот. Я завжди прагну більшого, я хочу продемонструвати всьому світу, що моя країна – це країна талановитих і сильних людей, які здатні змінювати цей світ на краще. Я, звичайно, пишаюся своїм народом, а особливо воїнами ЗСУ, які мужньо ведуть боротьбу за наше з вами мирне життя, життя без війни, які ризикуючи своїм життям захищають нас.

Ці воїни- моя суперсила, я ніколи не перестану ними захоплюватися. Такий народ не здолати. Ворог має зрозуміти, що не зможе побороти людей, які мають таку історію, мову, культуру.

Що ще надає мені сили? Усвідомлення того, що це моя земля, земля моїх батьків. А вона прекрасна, багата. Неповторна природа України: безмежні поля, неозорі степи, мальовничі Карпати, ліси і моря. Все надихає, лікує тіло і душу. Всюди хочеться побувати, зачерпнути сили і наснаги. А ще наші люди. Вони продовжують працювати, вирощувати врожаї, відбудовувати міста і села. Багато людей стали волонтерами. Я теж допомагаю воїнам, підтримую їх: активно брала участь у ярмарках, кошти яких були спрямовані на ЗСУ. Це теж моя суперсила – не стояти осторонь, не бути байдужою. Бо в єдності наша сила.