Я жила в Гуляйполі. Після початку війни зникло світло, але я ходила на роботу і лабораторію. Потім почали масовані обстріли, руйнувались будинки. В центрі були руйнування, багатоповерхівки стояли розбиті. Міська влада говорила про евакуацію з міста,  але я чекала, що ЗСУ виженуть росіян. Воду у місто привозили у бочках. Я стояла у великих черга. Вночі сиділа у підвалі, там було дуже холодно. Коли над моїм будинком почали скидати бомби, я вирішила виїжджати. Боялась потрапити під обстріл. З собою взяла лише документи. Добре, що нормально доїхала. Зараз чекаю тільки миру.