Оксана, стоячи на колінах, благала, щоб її сім'ю пустили в бомбосховище. Підвали у центрі міста були переповнені. Але дивом для жінки з дітьми знайшли місце у торговому технікумі. У безпеці вони прожили там недовго. Через тиждень поряд з будівлею впала авіабомба, всі вікна вилетіли, а машини спалахнули. На той момент сім'я прийняла рішення якнайшвидше покинути Маріуполь.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: