Я жила в Новогродівці. З чоловіком постійно сиділи під обстрілами. Не хотіли виїжджати, чекали миру. Я не могла в це повірити. Обстріли були дуже сильними. Важко було. У місті не було води, світла та газу. Я шукала ліки для чоловіка по всьому селу. Нам все ж таки довелось виїхати.
Евакуюватись нам допомогли діти, організували автівку. Зараз ми чекаємо тільки миру.


.png)




.png)



