Кісельова Ксенія, 11 клас, Одеський ліцей №6 Одеської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Геба Олена Анатоліївна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни – це більше, ніж просто відлік часу. Це тисяча світанків, коли ти відкриваєш очі й не знаєш, чи побачиш наступний. Тисяча безсонних ночей, коли звуки вибухів лунають настільки близько, що починаєш сумніватися в завтрашньому дні. Чи змінюється щось після тисячі днів? Можливо, змінюємося ми самі. Моя історія починається того холодного ранку 24 лютого 2024 року. Я прокинулася, ще не знаючи, що цей день змінить усе.

Збираючись до школи, почула мамин голос: «Почалася війна…» . У цей момент мене охопили страх і паніка, а все навколо втратило звичний вигляд.

Ми залишалися в місті ще кілька днів, але відчуття небезпеки було настільки сильним, що ми вирішили виїхати. Перший місяць ми провели в Одеській області, де щодня я мріяла повернутися додому, але страх і невизначеність робили наші плани крихкими. Я щодня благала маму повернутися назад, адже важко було звикнути до нових умов і чужого дому, хоч і тимчасового. Згодом ми вирушили до родичів у Молдову, сподіваючись знайти там тимчасовий спокій. У цій країні ми провели три місяці, де дійсно було набагато спокійніше. Та попри це, я не переставала мріяти повернутися до рідного дому та зустрітися з друзями.

У школі нас перевели на дистанційне навчання. І щодня я думала про те, як добре було бачити однокласників щодня і безтурботно проводити час у школі.

Наступним етапом нашої подорожі стала Румунія, де ми провели кілька місяців. Я з нетерпінням чекала цієї можливості, адже раніше не була в цій країні. Проте моє захоплення швидко змінилося на розчарування, коли я зрозуміла, що тільки вдома до нас ставляться з повагою та розумінням. У маленькому містечку ми відчували себе чужими, а спроби знайти друзів залишилися марними.

Озираючись назад, розумію, що Батьківщина - це не просто місце на карті, це частина тебе, яку неможливо замінити.

Де б ти не був, завжди тягне туди, де знайомий кожен куточок, де ти відчуваєш себе своїм. Можливо, інші країни мають свої переваги, але тільки вдома ти знаходиш душевний спокій і те тепло, яке дарують близькі люди та рідні стіни. Жодна інша країна не зможе замінити місце, яке ти називаєш домом.