Я жила у передмісті Запоріжжя. Думала, що моє життя влаштоване. Після початку війни я втратила все. У мене був власний бізнес з перевезень вантажівками. Машини розстріляли у перші дні війни. Добре, що водії залишились живими. Вони були в рейсі у Харківській області. Водії сиділи у підвалах місцевих мешканців. 

Обстріли були дуже сильними. Все це було, наче страшний сон.

Через три дні після вторгнення я виїхала, щоб вивезти чотирирічну дитину. Зараз ми живемо в Одесі. Я намагаюсь відкрити бізнес заново. Головне, що всі живі. Мої рідні або за кордоном, або залишаються вдома. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Чекаю миру та спокою.