Алексійчук Світлана, 10-а клас, Оржівський ліцей

Вчитель, що надихнув на написання — Богданець Наталія Кирилівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Війна це страшне явище, що охопило Україну з 24 лютого 2022 року. Ніхто не думав, що доведеться так довго боротися за нашу землю. Скільки болю та страждань приносить війна тим, хто чекає повернення чи хоча б дзвінка своїх рідних і близьких з передової. Звісно, що ніколи вже не буде так добре, як колись, тим батькам, дружинам і дітям, яі втратили назавжди свого Воїна.

Особисто я за 1000 днів війни дуже змінила своє ставлення до життя. Для мене воно стало безцінним. Мій тато захищає південний кордон України, і для нас з мамою великим щастям є його дзвінок і кількахвилинна розмова. Колись я не зважала на тембр його голосу, а тепер я прислухаюся і розумію, що йому важко. Але в тата завжди все добре.

Як боляче чекати тижнями з надією, що янгол охоронець захистить його від куль і дасть йому сили не занепасти духом, перебуваючи в нелюдських умовах.

Я так сильно хочу, щоб усюди лунало слово «Перемога» і закінчились ці жахи, які не дають людям нормально жити на своїй землі.

На початку війни я почувалася розгубленою і невпевненою в своїх силах. Я розуміла, що життя вже не буде таким, як було раніше. Тому потрібно було починати діяти. Разом із подружками плели маскувальні сітки, брали участь у різних акціях по збору коштів на потрібні для військових речі.

На Різдво ми наколядували велику суму, що допомогло закрити збір. Організували збір медикаментів, речей та продуктів для внутрішньо переміщених і поранених бійців,

і впевнена, що наша допомога їм була необхідною. Як добре, що ми змогли об’єднатися для спільної мети. Ми навчилися цінувати один одного і насолоджуватися працею, яка приносить користь людям, які поруч і які далеко. Цей досвід став неоціненним у моєму житті. Війна навчила мене бути сильною і сердечною одночасно у стосунках з людьми. Я розумію біль людей, я відчуваю його сама. Ні на мить не забуваю, що війна триває і не можна зупинятися, а робити все, що в моїх силах.

Я вірю, що війна скінчиться і українці побудують своє щасливе майбутнє. Наступні покоління будуть пишатися нами, бо ми подолали всі випробування заради вільного і незалежного життя на своїй рідній землі. І стануть дійсністю слова провісника нового життя, народного пророка, титана духу Тараса Шев ченка: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі».